Petro Humeniuk

Народився 28 листопада 1957 року у Львові.

Освіта:

1985 - закінчив Львівську академію мистецтв (тодішній Інститут декоративно-прикладного мистецтва).

1985-1986 - працював як художник-реставратор у Національному музеї у Львові.

1988 - став одним з засновників мистецького товариства «Шлях» у Львові.

 1998-2000 - створення іконостасу церкви св. Богородиці Триручниці в Таллінні (Естонія), зокрема – мало поширений в іконографії образ Богородиці Триручниці.

Від 1990-х років дотепер працює як художник у Львівському академічному театрі імені Леся Курбаса. Працює в царині живопису, графіки, іконопису.

Професійна сфера зацікавлень:

малярство, графіка, ікона

Мистецькі пріоритети:

роботи англійського художника Френсіса Бейкона, Олексія Грищенка та львівського митця Андрія Сагайдаковського.

Основні твори:

іконостас церкви св. Богородиці Триручниці в Таллінні (Естонія), зокрема – мало поширений в іконографії образ Богородиці Триручниці

Виставки:

Персональні виставки:

1992 – Львівська картинна галерея, малярство

1992 – Літературний музей (Харків), графіка

1993 – Галерея «Нора» (Краків, Польща), Галерея «NN» (Люблін, Польща)

1998 – Галерея при Фонді св. Володимира (Краків, Польща)

2004 – галерея «Совіарт» (Київ)

Починаючи від 1994 року – щорічна персональна виставка в мистецькому центрі «Дзига» (Львів), малярство

2007 – Музей ідей (Львів)

Окрім цього приймав участь у виставках:

1986 – Національна виставка екслібрису (Київ)

1987 – «Осінні зустрічі» (Львівська картинна галерея)

1988 – виставка митців товариства «Шлях» (Національний музей у Львові)

1989 – виставка українських митців (Торонто, Оттава, Монреаль, Канада)

1990 – виставка митців товариства «Шлях» (Національний музей у Львові)

1994 – виставка еротичного мистецтва (Львівська картинна галерея)

1999 – Галерея «Тест» (Варшава, Польща)

Восени 2007 року був учасником II Міжнародного симпозіуму зі скульптури з каменя та малярства «Український степ» (Донецьк).

Моє кредо:

Творити керуючись відчуттями.

Про себе:

Іконою цікавився давно. Коли вчився в Академії мистецтва у Львові, виїжджав у далекі карпатські села, де оглядав чудові приклади дерев'яної церковної архітектури, старі гуцульські хрести, старі ікони та ікони на склі. Знання переймав від талановитих викладачів І. Остафійчука, В. Ігнатенка, В. Лободи, Д. Довбушинського. Формувався як особистість у львівському мистецькому середовищі. Тоді у 1980-тих роках годі було говорити про малювання ікон . Але була людина, котра як науковець займалася дослідженням ікони в Національному музеї у Львові – це Віра Іларіонівна Свєнціцька. Під її керівництвом з 1977 до1980 року працював, як лаборант. Вона й запропонувала посаду реставратора ікон. Праця реставратора в Національному музеї дала змогу ближче вивчити середньовічне галицьке малярство та ознайомитися з технологією творення ікони. Багато часу провів в збірці ікон, дослухаючись до порад Віри Іларіонівни, виїжджав на наукові стажування до Москви, крок за кроком здобуваючи належні навики та знання.

Для мене цікавою є глибина, можливо, через те, що у глибини немає дна. Важливим є питання що, а не як.

Необхідністю в своєму житті вважаю доброту, справжність та відданість друзям. Без цього ніяк.