Остап Лозинський "Дорога"

Автор:

Місце проведення:

Дата: 2014-04-08 - 2014-05-04

8 квітня 2014 року о 18.00 Галерея сучасного сакрального мистецтва ICONART запрошує на відкриття виставки Остапа Лозинського «Дорога». 

Остап Лозинський з легкістю витворює як традиційні християнські образи (Богородиця Одигітрія, Спас Пантократор, Еммануїл, Різдво Христове.., а також ікона на склі, хатня ікона, придорожня ікона), так і власні творчі проекти, що базуються на класичних творах українського мистецтва ХХ століття та давнього галицького іконопису (проект «На образ і подобу», участь у проектах «Перехід», «Мандри», 10 х 10 «сто wIkon Львова», «Хліб» та ін.). Цього разу, у час, коли християнський люд перебуває у передчутті Страстей Христових та його світлого Воскресіння, емоційно та духовно готуючись до найвеличнішого християнського свята, художник пропонує нам незвичне живописне пережиття Великого Посту.

1.JPG

Відштовхуючись від традиційної середньовічної християнської іконографії, Остап Лозинський фокусує наш погляд на окремих сюжетах та символах Страсного циклу, уникаючи інших (як, для прикладу, відсутність сюжету Зішестя в Ад/Воскресіння чи символу німбу). Тим обраним художник надає особливого живописного звучання з допомогою своєї універсальної кольорової тріади – червоного, сірого, чорного. Довіривши інтуїції колір, імпровізуючи з формами та їх величинами, використовуючи ефекти композиційної побудови, автор свідомо чи несвідомо зумів  виразити соборне вчення Церкви та основну суть євангельської звістки про Христа страждаючого та воскреслого.

2.JPG

В образі першому шлях Бога спрямований до долу. Дорога страждань є дорогою любові й запрошенням до любові – Христос омиває ноги грішника, запрошує його до Святої Трапези, але у відповідь отримує поцілунок зради. Багряниця Царя стає багряницею Мученика, і світле полотно Пресвятого Таїнства Євхаристії оточує темрява невірства.

В образі другому шлях Бога – це дорога перемоги над світом через покору світові. Не зважаючи на те, що лиш Христос тут є тим самим, справжнім, а все решта непевне, Небесний Вседержитель приймає кару від того, кого обдарував владою, Сотворитель світу терпить удари від того, кого сотворив, Джерело Життя падає під тягарем бездушної природи, Найвеличніший із народжених приносить себе в жертву невідаючим дітям. Тут уже практично не залишається рішучого чорного, лиш сіре сум’яття. Але вже у ньому можна угледіти пресвітле чудо - появу лику Господнього на полотнищі людського співчуття.

3.JPG

В образі третьому дорога спрямована вгору – через смерть до воскресіння. Такий шлях сповнений трагізму лиш на перший погляд, адже зійшовши у смерть, що у людини викликає найжахливіший розпач, Христос як правдивий Цар світу перемагає смерть і червінь мучеництва знову стає кольором вогню божественної слави. Темна людська природа через монолітну і спокійну фігуру хреста віднаходить дорогу до неба. Повітря поволі наповнюється світлом Божества, і в людини, що дихає ним, з’являється шанс на світле Воскресіння…

Марічка Цимбаліста