Концепт-ідея: Оксана Романів-Тріска
Реалізація: Оксана Романів-Тріска, Андрій Кісь
Фото: Андрій Кісь
Циклічність природи сучасного мистецтва проявляється, насамперед, в озиранні назад, тому інколи ностальгія за минулим є поштовхом до позитивного розвитку в майбутньому. Наразі сучасне програє минулому - ВОНИ овіяні романтикою й залишаються ВЕЛИЧНИМИ І ВІЧНИМИ, а МИ вражаємо НЕРОЗУМІННЯМ та ЖОРСТОКИМ ПОВОДЖЕННЯМ.
ВІКНА з однойменної виставки в галереї Iconart демонструють історично-символічний зв’язок з минулим. І самі рами, і те, що в рамах – це рештки збереженого, це певні ціннісні категорії, які ми втратили або втрачаємо. Вираз «цінності – це те, як ми діємо, коли нас ніхто не бачить» оголює нашу сутнісну деформацію, наповнену БАЙДУЖІСТЮ.
У проекті «ВІКНА» демонтовані віконні рами зі старих львівських будинків, оформлені у вигляді картин. Зі звороту під скло підкладені фотографії меморіальної скульптури. Для виразності вони підсилені мальованими обрамленнями.
Задум такого подання є історично обгрунтованим - у ХІХ ст., з появою доступного скла, подібний спосіб використовували для оформлення релігійних зображень. Графічні видруки підкладали під скло та обрамлювали, а для урізноманітнення скло зі звороту орнаментували й частково кольорували. Таким чином створювали недорогі тиражовані ікони, призначені для домівок.
Проект «Вікна» - це ностальгія за минулим, і в той же час - це погляд у майбутнє… Це прискіпливий погляд сучасника, який надіється, що крізь давнє скло, побачить певний ракурс власної історії…
Оксана Романів-Тріска
http://artes-almanac.in.ua/art/articles/proekt_vikna.html
Оксана Романів-Тріска - народилась 1963 року у Львові. 1982 – закінчила львівське училище декоративного і прикладного мистецтва ім. Ів. Труша. 1984-1989 – навчання в художній академії м. Вільнюс, литва, спеціальність вітраж (студія проф. Стошкуса). З 1991р. малює на склі. З 2003 – член національної спілки художників України, секція живопису. 2006-2009 – навчання в аспірантурі по спеціальності «декоративне і прикладне мистецтво». 2009 – захистила кандидатську дисертацію на тему «Народна ікона на склі другої половини XVІІІ–ХІХ століття: Європейський контекст». З 2009 – науковий працівник інституту народознавства НАНУ, відділ народного мистецтва. Дослідження європейської народної ікони на склі. З 1993 брала участь у виставках в Мюнхені та Вайлері А Альґої (Німеччина), Вільнюс (Литва), в Берхтеґадені, Бад тюльці, Бад Віззее, Фрайляссінгу, Гмунді Ам Теґернзее, Куфштайні (Австрія), Києві та Львові (Україна)
Андрій Кісь – художник, конструктор поліграфічних видань. Народився 4 листопада 1972 року в с. Голгочі Бережанського (тепер Підгаєцького) району Тернопільської області. 1986 року закінчив Івано-Франківську художню школу, 1990 року – 3 курси Косівського технікуму народних художніх промислів, 1996 року – Українську академію друкарства за спеціальністю «Графіка». Працював в низці видавництв художнім редактором та художником-дизайнером. Є співавтором альбому «ANNO DOMINI» (латинські написи Львова), брав участь як фотограф та дизайнер у низці видавничих проектів, зокрема у серії альбомів «Українське народне мистецтво».