Зацікавилась я мистецтвом ікони ще підчас навчання. До іконопису мене підготували заняття з технології малярства та золочення, а також дипломна робота на тему – «Реставрація ікони “св. Юрій” кінця 18 - початку 19 століття». Тоді я вчилася ремесла, богослов’я мене зацікавило значно пізніше.
Спершу, як кожен початківець, виконувала копії, запевнюючи себе, що також так зможу. Тоді іконопис не був настільки поширеним, як зараз. Не було ані матеріалів, ані альбомів, з книг доступними були лише російські. Тому спершу виконувала копії російських ікон. Крім того, не було також інтернету, який дозволяв би контактувати з іншими іконописцями. Я довго вважала, що є чи не єдиною особою на світі, яка займається створенням таких робіт.
Лише під кінець 90-х років почала привозити з Берліна альбоми з іконами інших шкіл, наприклад, ефіопськими чи коптськими. Близько 2011 року відкрила для себе митців львівської школи, а разом з ними іконописний пленер у Новиці, в якому вперше взяла участь у 2013 році. Програма новицьких пленерів є мені дуже близькою, особливо, що стосується творення сакрального мистецтва сучасними засобами вираження.
З однієї сторони, написання ікони згідно канону, який попри визначення певних рамок, дозволяє зберегти власний стиль. З іншої – твори, які лише інспіровані іконою і нагадують її з огляду на технологію. Це мої власні інтерпретації релігійних тем, таких як святі, Богородиця, ангели. Використовую у своїй творчості впізнавані мотиви.
Мене надихає мистецтво погранич православного світу – місць, де класичні іконографічні схеми проникають в народне мистецтво, зокрема Грузії, Ефіопії, Західної України, Румунії, чи загалом релігійного народного мистецтва. Окрім того, важливий вплив на мене справили романська скульптура, колоніальне релігійне мистецтво Мексики і Перу. Рідну для себе, метафорично кажучи, мистецьку душу я знайшла в Адамі Сталони-Добжанському, православному творцеві вітражів і поліхромії, який помер у 1984 році. Він майстерно поєднував класичний іконографічний канон з власним, сучасним йому стилем. Для мене також близькою є глибока поетика ілюстрацій для дітей.
Роботи, які представляю на виставці в галереї сучасного сакрального мистецтва ICONART постали дещо на маргінесі головного напрямку моєї творчості. Виникли вони з поклику серця, як хатні ікони, створені для приватного культу, що не підлягає строгим правилам. Частину з них становить “Лицарський” цикл, де зображені святі вершники. Кожну з робіт супроводжують латинські написи, що відносять нас до традиції середньовічних вотивних образів і вказують на чуда святих. Сьогодні можна сказати, що вони читаються як комікс. Водночас, це є щось на зразок Biblia pauperum, чи ілюстрованої Біблії для тих осіб, які не вміли читати латиною. Представлені релігійні теми зображені в простий та однозначний спосіб.