Представлені тут роботи є результатом довгого діалогу самим з собою. Діалогом, в якому присутні питання та немає відповідей. Кожна з робіт колись була текстом, який би міг бути прочитаним завідома обмеженим колом людей. Незрозумілий для нас рельєф, наповнений ідеологічним змістом. Затираєш текст наждачним папером до дір, наче свою пам’ять, наче свій минулий досвід. Перфоруєш його, перфоруєш себе. Наповнюєш всім, що залишає колір, залишає слід. Та, чи коли-небудь буде можливість викинути, викорінити цей досвід, що не зі своєї волі отримав?