Люди змушені покидати свої домівки. Різні часи, різні народи, різні люди, різні причини. Історія повторюється. Знову, знову, знову… Бути біженцем – не вибір. Це обставини, що викидають тебе із звиклого кола життя. Інша реальність – врятуватись і вижити. Реальність, де звичні буденні поняття набувають універсального, майже сакрального значення. Орієнтир в цій тимчасовій реальності – піктограма, графічний символ-повідомлення.
Олена Турянська
Всі графічні символи запозичені з інтернет-ресурсів
Скільки ще символів, що стосуються інформування про можливості допомоги жертвам воєнних, природних, політичних, релігійних, соціальних та інших катаклізмів мусило додати людство за 153 роки від моменту появи першої піктограми – червоного хреста (1864 р., Женева), пропонує звернути увагу Олена Турянська. Винесені за рамки конкретної біди, в безтурботний простір туристичного міста, лаконічні чорно-білі таблички провокують емоційний контакт реальності з історичним контекстом. І нагадують, наскільки крихким є спокій кожного в сучасному світі. А золото полегшує відчитувати у прагматичній «абетці» міжнародної допомоги універсальні образи підтримки віри.
Наталія Космолінська
А може, не зазирати цим разом вглиб? Погляньмо на поверхню. Маємо вибір.
Чи можемо? Чи захочемо?
Знак може врятувати життя – дослівно. Митець бере участь у творенні знаку – дослівно.
Естетизація тавтології. Естетизація нагадує, що мистецтво є тільки мистецтвом. Єдине, що воно може – спонукати до роздумів, нагадувати, скеровувати.
Чи повинно? Чи може? Чи мусить?
Знак-піктограма має засадничу ціль – переказ конкретної інформації. Щоби відчитати знак, мусимо прийняти правило: за простим символом стоїть ціла структура нашого способу сприйняття світу. Чи вписуємося у вибрані нами структури? Чи модифікуємо їх в залежності від наших досвідів? А що робити, коли структура, в яку потрапив, чужа, а мусиш відчитати значення? Повідомлення може врятувати життя. Треба вміти його прочитати.
Треба пам’ятати, з якого місця ти говориш.
Треба пам’ятати, до кого ти говориш.
«Актуалізація універсалізму».
Анна Костирко