Марія Пляцко, Олександра Сиса "Форма"

Процеси, які відбуваються і відбиваються в міському середовищі, є дуже важливим простором формування колективної свідомості і взаємодії, а також історичного прийняття і розвитку соціуму. Архітектура, містопланування, урбаністична культура – це те, з чим ми стикаємось найчастіше і що найдовше сьогодні несе історичну і культурну інформацію про процеси в суспільстві, у порівнянні з більш плинними медіа. Архітектура різного періоду та урбаністична культура можуть розказати нам багато про наше життя та сприйняття історичних процесів. На хвилі декомунізації та просторового оновлення в Україні боротьба з привидами минулого нерідко може досягати абсурдних масштабів, а також перетворюється на сліпе руйнування цілих культурних та історичних пластів.
Простір рухливий, мінливий. Його форму ми споживаємо й переживаємо повсякденно, перебудовуємо, руйнуємо, змінюємо, переплановуємо під себе. Канву простору, з її об’єктами та рухливим формотворенням, створюємо ми, але водночас ми є її елементами. Ця система – не випадкова, сукупність зв’язків у просторі визначає патерн, в якому перебуваємо і крізь який осягаємо схему «життя простору»: від формотворення до деструкції.
«Форма» – початковий етап, інструкція. Утилітарний та уніфікований метод упорядкування простору (приватного та публічного), який не містить оцінювальних категорій.