Погляд у світ проникає крізь призму часу… і знаходить своє ВІКНО – різне за формою та змістом… Проте змінюючись, ВІКНА відходять на маргінес, як і погляди, що стають недооцінені та забуті.
Часом із втратою ВІКОН наступає момент втрати ідентичності – важливої, але часто не усвідомленої…
ХХ - ХХІ століття – це період втраченого та новонабутого світогляду, це «танець» змін. Тож не дивно, що старі дерев’яні рами обмежують наш поступ і, як видається, шанс на модерність…
Проте якщо важливою є ідентичність, то важливою є і пам’ять – збережена за ТРАДИЦІЄЮ, у ТРАДИЦІЇ, по ТРАДИЦІЇ…
6 художників поділили між собою 12 вікон – непотрібних рам, зібраних на задвірках. ВИКИНЕНІ ВІКНА СТАЛИ ЗОБРАЖЕННЯМИ. Як і колись, дерев’яні рами ЗНОВУ почали затримувати тепло: хатнє й людське, духовне... АКТУАЛІЗАЦІЯ.
Ми, напевно, серед останніх, хто використовує тему вікон у концепції виставки. Проте вона надихає метафоричністю. На них можна відновити багато втраченого й забутого. За задумом, вікна мали стати скляними образами, на яких – сюжети хатніх ікон ХІХ ст.
Оксана Романів-Тріска
Виставку можна буде відвідати з 4 лютого по 1 березня 2020 року у Галереї сучасного сакрального мистецтва «ICONART» за адресою: м. Львів, вул. Вірменська 26, з 11 до 19 год. щоденно, крім понеділка (у неділю галерея працює з 12).