Олександр Антонюк "Сім печатей"

/ 23.03.2021—30.04.2021 /

1.     

{6:2} І я глянув, — і ось кінь білий, а той, хто на ньому сидів, мав лука. І вінця́ йому да́но, і він вийшов, немов переможець, і щоб перемогти

2.     

{6:3} І коли другу печатку розкрив, я другу тварину почув, що казала: „Підійди!“

{6:4} І вийшов кінь другий, — червоний. А тому, хто на ньому сидів, було да́но взяти мир із землі        та щоб убивали один о́дного. І меч великий був да́ний йому. 
3.     

{6:5}  І коли третю печатку розкрив, я третю тварину почув, що казала: „Підійди!“ І я глянув, — і ось кінь ворони́й. А той, хто на ньому сидів, мав вагу́ в своїй руці.

{6:6} І я ніби голос почув посеред чотирьох тих тварин, що казав: „Ківш пшениці за динарія, і три ковші ячменю за динарія, а оливи й вина не марнуй!“

4.     

{6:7} А коли Він четверту печатку розкрив, я четверту тварину почув, що казала: „Підійди!“

{6:8} І я глянув, — і ось кінь ча́лий. А той, хто на ньому сидів, на ім\'я́ йому Смерть, за ним же слідом ішов Ад. І да́на їм вла́да була на четвертій частині землі забивати мечем, і голодом, і мором, і земни́ми звірми́.

5.     

{6:9} І коли п\'яту печатку розкрив, я побачив під же́ртівником душі побитих за Боже Слово, і за свідчення, яке вони мали.

{6:10}І кли́кнули вони гучним голосом, кажучи: „Аж доки, Владико святий та правдивий, не будеш судити, і не мститимеш тим, хто живе на землі, за кров нашу?“

{6:11} І кожному з них да́но білу одежу, і сказано їм іще трохи спочити, аж поки допо́внять число їхні співслуги, і брати́ їхні, що будуть побиті, як і вони.

6.     

{4:6} А серед престолу й навколо престолу четверо тварин, повні очей спе́реду й зза́ду.

{4:7} І перша твари́на подібна до лева, а друга тварина подібна до теляти, а третя тварина мала лице, як люди́на, а четверта тварина подібна до орла, що летить.

7.     

{8:1} І коли сьому печатку розкрив, німа ти́ша настала на небі десь на півгодини.

{8:2}І я бачив сімох анголів, що стояли перед Богом. І да́но було їм сім су́рем.

{8:3} І прийшов другий ангол, та й став перед же́ртівником із золотою кадильницею. І було йому да́но багато кадила, щоб до молито́в усіх святих додав на золотого же́ртівника, що перед престолом.

{8:4} І знявся дим кадильний з моли́твами святих від руки ангола перед Бога.

{8:5} А ангол кадильницю взяв, і напо́внив її огнем із же́ртівника, та й кинув на землю. І зчинилися гро́ми, і гурко́тнява, і бли́скавиці та трясіння землі.

{8:6} І сім анголів, що мали сім су́рем, приготува́лися, щоб сурми́ти.

8.     

{5:1} І я бачив в правиці Того, Хто сидить на престолі, книгу, написану всере́дині й назо́вні, і запечатану сімома́ печатками.

 {5:2} бачив я поту́жного ангола, який гучним голосом кликав: „Хто гі́дний розгорну́ти книгу, і зламати печа́тки її?“

 {5:3} І не міг ніхто ні на небі, ні на землі, ані під землею розгорнути книги, ані навіть зазирнути в неї.

 {5:4}  І плакав я гірко, що не знайшовся ані один гі́дний розгорнути й прочитати книгу, ані навіть зазирнути в неї.

 

 

 

Фото

  • фото
  • фото
  • фото
  • фото
  • фото
  • фото
  • фото
  • фото
  • фото
  • фото