Серією творів, присвячених темі розп\'яття, галерея „ICONART“ представляє творчість молодого львівського живописця Юрія Смольського. У своєму живописі художник сприймає розп\'яття не стільки як філософську чи богословську тему, скільки як проблему суб\'єктивного сприйняття глядача. Традиційний для європейського мистецтва сюжет отримує у творах Юрія Смольського нову несподівану інтерпретацію.
„Для мене метод зображення тісно пов\'язаний зі зображуваним об\'єктом – говорить Юрій Смольський, – і йдеться тут не лише про кольорову гаму чи обрану техніку живопису, але передусім про середовище, котре панує у межах створеного полотна. Наприклад, ми звикли до лінійної перспективи, коли всі лінії збігаються в одній точці, а разом з тим, така перспектива диктує нам певні настрої, теми і форми. Та сама тема, представлена в паралельній перспективі (де лінії не сходяться в одній точці), звучить вже зовсім по-іншому.“
Послуговуючись засобами, традиційними для європейського живопису, Юрій Смольський у своєму мистецтві наштовхується на цікаві, а часом й несподівані знахідки – розп\'яття у його творах постає не лише як історична подія чи іконографічний сюжет, але як вселенська апокаліптична візія й одночасно як дуже приватна, особиста подія.
Аналізуючи живопис Юрія Смольського, можна дошукуватись доволі цікавих паралелей не лише у львівському живописі (Любомир Медвідь), але також у ширшому європейському контексті (Тадеуш Борута, Арно Рінк). Такі порівняння свідчать не лише про актуальність проблематики цього живопису, а також про щирість самого автора – розробляючи власний стиль, він орієнтується не стільки на оригінальність візуальних форм, скільки на особливість представлюваних тем.
Художнику вдається поєднати монументальний підхід з майже мініатюрною розробкою окремих елементів композицій кожного з експонованих полотен. Таке суперечливе поєднання камерного та монументального відповідає також простору галереї „ICONART“ – у невеликому приміщенні представлені доволі великі за розміром твори. Таке виставкове середовище дозволяє побачити монументальні полотна по іншому, звернути увагу на такі деталі, котрі за інших обставин залишилися б не зауваженими.
Маркіян Філевич
