Сучасний світ дає мало часу на затишок, застановлення, відчуття домашнього спокою, тиші. Природна ностальгія змушує шукати такий прихисток у дитячих спогадах, зрештою, у минулому, де немає місця на тривогу. Мабуть звідси й походить щемливе відчуття захоплення окремими, немов вихопленими з часу, матеріальними свідоцтвами того стану. Властиво, такими яскравими, теплими віконцями у ідеалізований світ, що відійшов, є хатні ікони.
У святковий різдвяний час, коли найбільше хочеться відчути атмосферу домашнього затишку, галерея «ICONART» представляє виставку «КОЛЬОРОВІ ОБРАЗИ. Мальовані на дереві хатні ікони з Гуцульщини, Покуття та Буковини із приватних колекцій».
Народний іконопис великою мірою розвинувся на ґрунті церковного мистецтва. Фактично кожен регіон України має свою яскраву традицію народного іконопису, котра, однак, з огляду на цей ґрунт, має багато спільних рис. Розквіт народної, або, так званої хатньої ікони, припав на ХІХ століття і відійшов на початку ХХ ст., коли з’явилися доступніші олеодруки та фоторепродукції.
Відомі за своїми характерними особливостями ікони Наддніпрянщини, Чернігівщини, Полісся, Поділля... Окремим феноменом є гуцульські, покутські та буковинські образи на склі (минулоріч у «ICONART» відбулась виставка ікон на склі з колекції Івана Гречка). Нажаль, маловідомим залишається те, що поряд із ними існували й ікони мальовані на дереві. Ці твори об’єднані стилістикою, орнаментами та, до великої міри, іконографією. Як і на іконах на склі найпоширенішими сюжетами на іконах мальованих на дереві є св. Юрій, св. Костянтин та Олена (Воздвиження Чесного Хреста), св. Варвара, св. Параскева, св. Ілля, архангел Михаїл, а певним архетипним зображенням – Розп’яття з Богородицею та св. Миколаєм.
Прикро, але на відміну від згаданих народних ікон центральної та північної України та ікон на склі, мальовані на дереві ікони з Гуцульщини, Покуття й Буковини були обділені увагою дослідників. Сьогодні вже важко прослідкувати походження більшості цих творів, оскільки потрапляють вони до колекцій через, часто чисельних, посередників, що ускладнює питання їхнього авторства, чи навіть осередків, де вони творились. Також важко відповісти, чи ті ж майстри, що виконували ікони на склі, малювали й на дереві. Проте відомі церковні твори, зокрема, хоругви, авторства малярів, що виконували хатні ікони на дереві.
Поряд із виставкою «КОЛЬОРОВІ ОБРАЗИ» у галереї «ICONART» у рамках різдвяної акції «Від Романа до Йордана» презентуються твори групи молодих львівських художників, які, кожен у свій спосіб, свідомо вторять народним майстрам. Ця виставка покликана зацікавити і звернути увагу на непересічне явище, яким є хатня, мальована на дереві ікона з українських Карпат.
Роман Зілінко
