Кость Маркович

Іконопис – друга важлива ділянка моєї творчості. Властиво вона і більш творча, особливо, якщо ікони не призначені для церков. Щоправда, і таких ікон виконую багато, але останнім часом переважають пленерні та виставкові твори, в яких можна дозволити собі певні експерименти. Вони однак стосуються більше форми творів та їх композиції, часом техніки, а не суті творів. Я все ж намагаюся, щоб мої ікони змістовно і стилістично залишалися в рамках свого призначення. Тобто не шукаю оригінальності заради неї самої, а радше прагну, щоби ікони, якщо не спонукали до молитви (бо не всі є для того), то принаймні передавали дух любові, віри, надії. Тому пробую надати їм якнайбільшої м’якості й теплоти. Якщо порівняти мої церковні та виставкові ікони, то вони назагал не будуть разюче відрізнятися.
Взагалі іконопис – це, мабуть найвишуканіший спосіб пізнання Бога та вираження в мистецький спосіб Господньої любові. Це мистецтво, звичайно, вимагає постійного самовдосконалення особистості митця.