Ольга Ковтун та Андрій Коваленко: Видіння Бароко

/ 19.12.2010—31.01.2011 /

Виставкою «Видіння Бароко» галерея сучасного сакрального мистецтва «ICONART» презентувала творчість молодих київських художників Ольги Ковтун та Андрія Коваленка.

Цей вишуканий живопис увібрав у себе глибоке розуміння західноєвропейського та українського барокового мистецтва. Подібно до художників XVII ст., Ковтун та Коваленко дошукуються нового, індивідуального розуміння образу, формуючи його крізь призму традиційної іконографії. Тому можна розглядати ці сакральні образи одночасно як церковне та світське мистецтво – представляючи усталені відомі теми, митці дошукуються в них надзвичайно особистісного погляду та переживання, котрі, водночас, розвинулись на основі уважного вивчення барокового мистецтва.

Ольга Ковтун та Андрій Коваленко як митці сформувались в майстерні монументального живопису і храмової культури відомого художника, академіка, професора Миколи Андрійовича Стороженка. Творчість Ковтун та Коваленка якнайкраще представляє саме цей осередок сакрального мистецтва Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури у Києві.

Слідуючи за своїм вчителем, молоді митці вважають відправною точкою власного мистецького пошуку  мистецтво українського бароко. Однак вони не зупиняються на сліпому відтворенні чи копіюванні давніх пам’яток малярства, але надзвичайно цікаво та індивідуально розвивають цей давній мистецький досвід у власне малярство, усвідомлюючи середовище сучасного мистецтва. Разом з тим, не варто сприймати твори презентованих на виставці авторів, лише як естетичну забавку, самодостатній світик, Радше цей інтенсивний творчий пошук дарує молодим митцям також глибокий духовний досвід.

Цей духовний досвід, здобутий малярством, гармонійно поєднує в собі жіноче та чоловіче начало. Автори виставки визнають: «Коли твориш в парі, тримаючись за руки, в розписах пігментами і заліплені мокрим, пахучим, липким левкасом, тоді відчуваєш неосяжну повноту. Творити двома началами: чоловічим і жіночим, десь в одному вимірі серцями зливатися в спільну мелодію, але зберігати авторство, розмежовуючи його смиренними нотами свого еґо.» Це рідкісний зразок мистецтва, де одне не пригнічує і не домінує над іншим, але навпаки художниця та художник надихають одне одного й прямують до ідеальної гармонії краси.

Відео про виставку та інтерв\'ю з авторами можна оглянути за посиланням: