Світ, привідкритий Ольгою Пильник у стінах галереї ICONART пригадує нам передісторичні часи едемського саду. Увійшовши у цей дивовижний простір, можна відчути себе перволюдьми, що крокували серед небачених відтоді дерев. Сад - не як проминаючий городець, котрий залежить від пори року чи погодних умов, а сад, як вічна сув\'язь, в котрій немає відмінностей між геологічними породами та рослинними видами, між тим, що вже проминуло і тим, що ще залишилось.
Матеріал, з якого виконані дерева - водночас знайомий та незвичний. Глина. Ми звикли сприймати її як художню пластику, як прикрасу, зрештою, як ужиткове середовище. Однак ми не сподівались побачити глину як сад, як первомісце. У давніх переданнях про це було написано – перші люди з глини, однак такий символ-спогад залишався малозрозумілою метафорою, аж поки не оприявнились оці глино-дерева, цей земляний (у найпрямішому значенні цього слова) сад.
А разом з тим, цей сад – місце події, котра змінила людство. Тому його ще називають центром всесвіту (axis mundi) – адже саме тут все почалось. Подію цю можна означити по різному: гріхопадіння, благословенний гріх, початок пізнання... про влучне означення нехай сперечаються богослови, а для художника важливо передати настрій та переживання, пов\'язані з цим місцем й з цією подією; спробувати уявити оте далеке (а може насправді таке близьке) середовище.
Саме тому виставка доповнена давніми текстами, кожен з яких описує події в предвічному саду. Так у різних релігійних традиціях одна й та ж подія інтерпретувалась по різному, наголошуючи дещо відмінні теми. Видатний філософ та релігієзнавець Мірче Еліаде пише з цього приводу: “Ми зустрічаємо священні дерева й обряди з ними пов\'язані, в історії кожної релігії, в народних традиціях усього світу, в первісній метафізиці та містицизмі, не кажучи вже про іконографію та народне мистецтво... Однак ні феноменологія, ані історія релігій не можуть обійти факту нероздільного зв\'язку між природою та символізмом, адже священні дерева означали трансцендентну реальність. Освячуючись, “профанна” сутність рослин змінювалась; в діалектиці священного одна частина (дерево, рослини) означають цільність (Космос, життя).”
Незвичайною виставкою “Плоди пізнання” Ольга Пильник творить не лише власну зворушливу інтерпретацію давніх релігійних передань, але й пропонує глядачам нагоду сприйняти мистецький твір зі середини. Адже естетичне враження тут творять не окремі об\'єкти, а їх сукупність та взаємодоповнюваність у даному просторі і в даний час. І таке середовище ми не можемо розглядати з якоїсь зовнішньої точки - щоб його пізнати ми повинні в нього увійти...
Маркіян Філевич
фото Оксани Ткачук
Про автора:
Ольга Пильник народилась в Ужгороді. Навчалась в Ужгородському коледжі прикладного та декоративного мистецтва ім. А Ерделі та Львівській національній академії мистецтв (кафедра художньої кераміки).
З 2005 року активно приймає участь у різноманітних виставках, проектах та фестивалях. Ознайомившись з роботами Олі Пильник, можна виявити, що керамічним може бути геть усе — від меблів до вишуканого одягу та аксесуарів. Художниця має неперевершену здатність дивувати, поєднуючи вишукані, стильні ідеї з безпосередніми та щирими формами.